Результати пошуку слова: Хутко
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Одначе операція хутко кінчається, навіть другої хустки не треба Фріда, кліпаючи на світло мокрими віями, подібними до ряду знаків оклику, і час од часу здригуючи спухлими устами, категорично заявляє, що вона додому — чи то пак! … Коли я не помиляюсь, пане Грубмахере, то все людство хутко буде задволене з моєї удачі.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Він бачить: перед ним, наприклад, ваза небаченої краси… Дмитро Борисович хутко схопив коробку цигарок, підняв її. … Артем хутко озирнувся. … І потім він нічого ж такого й не сказав… Тим часом Ліда хутко озирнулася – і усмішка збігла з її обличчя. … Той з вершників, на якого напала Діана, хутко відкинув у кущі зламаний дротик.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
Тоді затремтіла, дізнавши холоду вже явно, й хутко почала одягатись. … В своїй кімнаті Марта хутко прибралася й зовсім непомітно, між ділом, випила півпляшки молока з хлібом, свій щоденний сніданок, якщо не лічити чаю, питого в установі. … Раптом якась надто зухвала думка спробувала торкнутись її голови, і Марта хутко підвелася.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Залізняк одразу урвав свою мову й хутко відійшов до вікна. … Панна хутко обернулася й спинила свої здивовані очі на блідому, збентеженому обличчі ченця, який переступив поріг… … Почувши той голос, Петро хутко обернувся. … Усі хутко оглянулись. … — і хутко зник у тіні. … — хутко спитав Петро, відірвавшись од своїх дум.
Микола Олійник – Леся
Кароль обіцяв хутко повернутися, та чомусь нема. … Він хутко кінчав свої справи, накидав на голову потертого жовтувато-зеленого башлика і зникав за дверима, де починався манливий, пропахлий снігом простір. … — Хутко приїдемо, — … Леся хутко дістала зошит. … Михайлик і Леся хутко позіскакували на брук і допомогли злізти Лілі.