Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Церата побіліла від негоди, знизу вкрита краплинами вологи. … Ноги, мов не мої, самі ведуть мене до неї, я відчуваю, світ змінився і вигнувся, церата гіпнотизує мене. … До моменту, коли церата не злякала мене до напівсмерті, я не був зв’язаний жодними обіцянками.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Пришпилюється ними до хребтів наших історій і розвівається услід, мов церата.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука Posted on by / 0 Comment Людський мурашник хаотично рухався уздовж рядiв з одягом, взуттям, iграшками, ковдрами, килимками, рушниками… Товар був скиданий горами на розкладачках та фанерних збiрних столах, накритих цератами*.
