Результати пошуку слова: Частувати

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Непристойно ж бо таку персону, як був у той час його ясновельможність пан полковник, частувати тільки при двадцятьох душах; слід було й кликати, заради честі гостя, бодай сотню; слід було ж усім і приїхати з пошани до такого гостя й явити честь батенькові, не маленькому панові по достатку й значності древнього роду.

ЛОНДОН Джек – Мартін Іден

Posted on by / 0 Comment

А Брісенден ревно заходився готувати грог і частувати вином та віскі з содовою. … Житиме відкрито й частуватиме гостей по-королівському. … Ні, ви мене частуєте не за роботу мою, ви частуєте мене тому, що тепер усі частують мене, бо частувати мене почесно.

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

110] В високоверхому домі прийняв він мене і гостинно Став частувати, як батько приймає коханого сина, Що з чужини нещодавно вернувся. … Отак і мене він Став частувати з своїми синами славетними разом. … Я Одіссея у дім свій привів і, прийнявши, гостинно 195] Став від душі частувати, було-бо всього в нас доволі.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Терлецький налив в малесеньку чарку горілки, поздоровкався з гостем, випив сам, почастував гостя й заткнув графин затичкою, неначе давав знати, що він більше не буде вже частувати. … Винесли самовар і почали частувати гостей чаєм.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Отак промишляючи, напав він раз на одного чоловічка, що багатший був на гроші, ніж на розум, та й бовкнув якось у компанії – не по недовірству свому, а веселим бувши, чи просто сказати поп'яну, буцімто в нього таке добре вино, що хоч би й самому Христові частуватися.

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Один з хлопців з’їв найменший фінік, а потім уже всі заходилися їсти самі та частувати Рамзеса. … Майбутній володар світу замислився і подумав: «Вони скрізь пролізуть і завжди так частуватимуть мене: добрим для принади, гнилим на подяку!..»

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Дівчата, на запросини господаря й господині, посідали круг скатертини, а цариця свята, знявши з голови свій тяжкий золотий вінок, обернула сяк-так навкруг голови свої розкішні чорні коси й, засукавши широкі рукава своєї сорочки, взяла від матері карафу з горілкою та почала частувати своїх подруг.