Результати пошуку слова: Чита
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Артур підступив до столу, розірвав конверта і почав читати, щоб дати гостеві змогу опам’ятатися. … Він кинув погляд на приятеля, що читав листа, і завважив на столі книжки. … Переглядав заголовки, імена авторів, читав уривки тексту, пестив кожен том очима й руками і навіть упізнав книжку, що її колись читав.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.
Читач сам зробить висновок, чи зможе це видання служити свого роду „білою книгою“ для звинувачення у злочині найвищої катеґорії – убивстві не окремої особи, чи навіть цілого народу, а у знищенні того, задля чого створений народ, – … Чи вловить читач присмак ницости в корені ро´сийського слова снискать (пор.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Часом увечерi всi сидiли тихо, читали або писали, а Воздвиженський починав гулять по хатi, стукотiв на ходi ногами. … На Братськiй церквi можна було читать золотi написи на стiнах. … А як я читатиму або спатиму, то вона повинна замерти на той час i заморить все в домi. … – Чи багацько наук читають у вас в академiї?
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
От, якщо хочеш, малюй собі трактор у полі, стовп із радівом, що біля читальні. … Хіба Гайдаш так само, як оце ти нині, не казав «їм» на зборах у читальні, яку вже називали клубом… … — так само відповів Мацюпінька й звично реготнув на всі зуби, уявивши, певно, як буде припроваджувати директора до читальні.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Дружина просить: «Мамо, не слухайте радіо, я його викину!» Дала їй читати «Консуело» Жорж Санд — на кілька днів заспокоїлась. … Теща дивиться на мене з жахом, боїться грюкнути ополоником, я читаю газети, знову ж таки про «таращанське тіло» і «касетний скандал», і починаю розуміти, чому теща кричить.
Володимир Набоков – Лоліта
Мiж тим як "Гейз" всього лише римує зi справжнiм прiзвищем героїнi, її перше iм'я надто близько вплiтається у найпотаємнiшу тканину книги, щоб його можна було замiнити; втiм (як читач сам допевнився), в цьому й немає фактичної потреби. … Читач помiтить, що просторовi поняття я замiнюю на поняття часу.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
Але не зовсім тією, що її Ви зараз читаєте. … Я знаю цю трасу – незадовго перед тим, а саме 26 квітня, я виступав у згаданому Швандорфі з фрагментами «Дванадцяти обручів», моє читання супроводжувалося грою на кількох саксофонах та безлічі інших, доволі смішних інструментів у виконанні Норберта Фоллата.