| ветлі́кар – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ветлі́кар | ветлікарі́ |
| родовий | ветлі́каря | ветлікарі́в |
| давальний | ветлі́кареві, ветлі́карю | ветлікаря́м |
| знахідний | ветлі́каря | ветлікарі́в |
| орудний | ветлі́карем | ветлікаря́ми |
| місцевий | на/у ветлі́кареві, ветлі́карю, ветлі́карі | на/у ветлікаря́х |
| кличний | ветлі́карю | ветлікарі́ |
| * Але: два, три, чотири ветлі”карі |