| ви́рощений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́рощений | ви́рощена | ви́рощене | ви́рощені |
| родовий | ви́рощеного | ви́рощеної | ви́рощеного | ви́рощених |
| давальний | ви́рощеному | ви́рощеній | ви́рощеному | ви́рощеним |
| знахідний | ви́рощений, ви́рощеного | ви́рощену | ви́рощене | ви́рощені, ви́рощених |
| орудний | ви́рощеним | ви́рощеною | ви́рощеним | ви́рощеними |
| місцевий | на/у ви́рощеному, ви́рощенім | на/у ви́рощеній | на/у ви́рощеному, ви́рощенім | на/у ви́рощених |