| | |
| виїжджа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виїжджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виїжджа́ймо |
| 2 особа | виїжджа́й | виїжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виїжджа́тиму | виїжджа́тимемо, виїжджа́тимем |
| 2 особа | виїжджа́тимеш | виїжджа́тимете |
| 3 особа | виїжджа́тиме | виїжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виїжджа́ю | виїжджа́ємо, виїжджа́єм |
| 2 особа | виїжджа́єш | виїжджа́єте |
| 3 особа | виїжджа́є | виїжджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виїжджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виїжджа́в | виїжджа́ли |
| жін. р. | виїжджа́ла |
| сер. р. | виїжджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виїжджа́вши |
