кокетува́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кокетува́ння | |
родовий | кокетува́ння | |
давальний | кокетува́нню | |
знахідний | кокетува́ння | |
орудний | кокетува́нням | |
місцевий | на/у кокетува́нні, кокетува́нню | |
кличний | кокетува́ння* |