| | |
| напри́нджуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (набувати гордовитого, бундючного вигляду) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напри́нджуватися, напри́нджуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напри́нджуймося, напри́нджуймось |
| 2 особа | напри́нджуйся, напри́нджуйсь | напри́нджуйтеся, напри́нджуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напри́нджуватимуся, напри́нджуватимусь | напри́нджуватимемося, напри́нджуватимемось, напри́нджуватимемся |
| 2 особа | напри́нджуватимешся | напри́нджуватиметеся, напри́нджуватиметесь |
| 3 особа | напри́нджуватиметься | напри́нджуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напри́нджуюся, напри́нджуюсь | напри́нджуємося, напри́нджуємось, напри́нджуємся |
| 2 особа | напри́нджуєшся | напри́нджуєтеся, напри́нджуєтесь |
| 3 особа | напри́нджується | напри́нджуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| напри́нджуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | напри́нджувався, напри́нджувавсь | напри́нджувалися, напри́нджувались |
| жін. р. | напри́нджувалася, напри́нджувалась |
| сер. р. | напри́нджувалося, напри́нджувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напри́нджувавшись |
