| | |
| ня́ньчити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ня́ньчити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ня́ньчмо |
| 2 особа | няньч | ня́ньчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ня́ньчитиму | ня́ньчитимемо, ня́ньчитимем |
| 2 особа | ня́ньчитимеш | ня́ньчитимете |
| 3 особа | ня́ньчитиме | ня́ньчитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ня́ньчу | ня́ньчимо, ня́ньчим |
| 2 особа | ня́ньчиш | ня́ньчите |
| 3 особа | ня́ньчить | ня́ньчать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ня́ньчачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ня́ньчив | ня́ньчили |
| жін. р. | ня́ньчила |
| сер. р. | ня́ньчило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ня́ньчивши |
