| поя́снюючий – прикметник | ||||
| (пояснювальний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поя́снюючий | поя́снююча | поя́снююче | поя́снюючі |
| родовий | поя́снюючого | поя́снюючої | поя́снюючого | поя́снюючих |
| давальний | поя́снюючому | поя́снюючій | поя́снюючому | поя́снюючим |
| знахідний | поя́снюючий, поя́снюючого | поя́снюючу | поя́снююче | поя́снюючі, поя́снюючих |
| орудний | поя́снюючим | поя́снюючою | поя́снюючим | поя́снюючими |
| місцевий | на/у поя́снюючому, поя́снюючім | на/у поя́снюючій | на/у поя́снюючому, поя́снюючім | на/у поя́снюючих |
| [рідко] | ||||