розки́дуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розки́дуваний | розки́дувана | розки́дуване | розки́дувані |
родовий | розки́дуваного | розки́дуваної | розки́дуваного | розки́дуваних |
давальний | розки́дуваному | розки́дуваній | розки́дуваному | розки́дуваним |
знахідний | розки́дуваний, розки́дуваного | розки́дувану | розки́дуване | розки́дувані, розки́дуваних |
орудний | розки́дуваним | розки́дуваною | розки́дуваним | розки́дуваними |
місцевий | на/у розки́дуваному, розки́дуванім | на/у розки́дуваній | на/у розки́дуваному, розки́дуванім | на/у розки́дуваних |