| розки́дувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розки́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розки́дуймо | |
| 2 особа | розки́дуй | розки́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розки́дуватиму | розки́дуватимемо, розки́дуватимем |
| 2 особа | розки́дуватимеш | розки́дуватимете |
| 3 особа | розки́дуватиме | розки́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розки́дую | розки́дуємо, розки́дуєм |
| 2 особа | розки́дуєш | розки́дуєте |
| 3 особа | розки́дує | розки́дують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розки́дуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розки́дував | розки́дували |
| жін. р. | розки́дувала | |
| сер. р. | розки́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розки́дуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розки́дувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розки́дувавши | ||