| розкурку́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розкурку́лений | розкурку́лена | розкурку́лене | розкурку́лені |
| родовий | розкурку́леного | розкурку́леної | розкурку́леного | розкурку́лених |
| давальний | розкурку́леному | розкурку́леній | розкурку́леному | розкурку́леним |
| знахідний | розкурку́лений, розкурку́леного | розкурку́лену | розкурку́лене | розкурку́лені, розкурку́лених |
| орудний | розкурку́леним | розкурку́леною | розкурку́леним | розкурку́леними |
| місцевий | на/у розкурку́леному, розкурку́ленім | на/у розкурку́леній | на/у розкурку́леному, розкурку́ленім | на/у розкурку́лених |