| тихоми́ритися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тихоми́ритися, тихоми́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тихоми́рмося, тихоми́рмось | |
| 2 особа | тихоми́рся | тихоми́ртеся, тихоми́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тихоми́ритимуся, тихоми́ритимусь | тихоми́ритимемося, тихоми́ритимемось, тихоми́ритимемся |
| 2 особа | тихоми́ритимешся | тихоми́ритиметеся, тихоми́ритиметесь |
| 3 особа | тихоми́ритиметься | тихоми́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тихоми́рюся, тихоми́рюсь | тихоми́римося, тихоми́римось, тихоми́римся |
| 2 особа | тихоми́ришся | тихоми́ритеся, тихоми́ритесь |
| 3 особа | тихоми́риться | тихоми́ряться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тихоми́рячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тихоми́рився, тихоми́ривсь | тихоми́рилися, тихоми́рились |
| жін. р. | тихоми́рилася, тихоми́рилась | |
| сер. р. | тихоми́рилося, тихоми́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тихоми́рившись | ||