| убезпе́читися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (впевнитися в безпеці) | ||
| Інфінітив | убезпе́читися, убезпе́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убезпе́чмося, убезпе́чмось | |
| 2 особа | убезпе́чся | убезпе́чтеся, убезпе́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убезпе́чуся, убезпе́чусь | убезпе́чимося, убезпе́чимось, убезпе́чимся |
| 2 особа | убезпе́чишся | убезпе́читеся, убезпе́читесь |
| 3 особа | убезпе́читься | убезпе́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убезпе́чився, убезпе́чивсь | убезпе́чилися, убезпе́чились |
| жін.р. | убезпе́чилася, убезпе́чилась | |
| сер.р. | убезпе́чилося, убезпе́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убезпе́чившись | ||