| ув’яза́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (включитися, втрутитися в якусь дію) | ||
| Інфінітив | ув’яза́тися, ув’яза́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ув’яжі́мося, ув’яжі́мось, ув’яжі́мся | |
| 2 особа | ув’яжи́ся, ув’яжи́сь | ув’яжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ув’яжу́ся, ув’яжу́сь | ув’я́жемося, ув’я́жемось, ув’я́жемся |
| 2 особа | ув’я́жешся | ув’я́жетеся, ув’я́жетесь |
| 3 особа | ув’я́жеться | ув’я́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ув’яза́вся, ув’яза́всь | ув’яза́лися, ув’яза́лись |
| жін.р. | ув’яза́лася, ув’яза́лась | |
| сер.р. | ув’яза́лося, ув’яза́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ув’яза́вшись | ||