| упуска́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (втрачатися) | ||
| Інфінітив | упуска́тися, упуска́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | упуска́тиметься | упуска́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | упуска́ється | упуска́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упуска́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упуска́вся, упуска́всь | упуска́лися, упуска́лись |
| жін. р. | упуска́лася, упуска́лась | |
| сер. р. | упуска́лося, упуска́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упуска́вшись | ||