| ухи́битися – дієслово доконаного виду | ||
| (сховатися) | ||
| Інфінітив | ухи́битися, ухи́битись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ухи́бмося, ухи́бмось, ухи́бімося, ухи́бімось, ухи́бімся | |
| 2 особа | ухи́бся, ухи́бися, ухи́бись | ухи́бтеся, ухи́бтесь, ухи́біться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухи́блюся, ухи́блюсь | ухи́бимося, ухи́бимось, ухи́бимся |
| 2 особа | ухи́бишся | ухи́битеся, ухи́битесь |
| 3 особа | ухи́биться | ухи́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ухи́бився, ухи́бивсь | ухи́билися, ухи́бились |
| жін.р. | ухи́билася, ухи́билась | |
| сер.р. | ухи́билося, ухи́билось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ухи́бившись | ||