| всо́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | всо́вуватися, всо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | всо́вуймося, всо́вуймось | |
| 2 особа | всо́вуйся, всо́вуйсь | всо́вуйтеся, всо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | всо́вуватимуся, всо́вуватимусь | всо́вуватимемося, всо́вуватимемось, всо́вуватимемся |
| 2 особа | всо́вуватимешся | всо́вуватиметеся, всо́вуватиметесь |
| 3 особа | всо́вуватиметься | всо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | всо́вуюся, всо́вуюсь | всо́вуємося, всо́вуємось, всо́вуємся |
| 2 особа | всо́вуєшся | всо́вуєтеся, всо́вуєтесь |
| 3 особа | всо́вується | всо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| всо́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | всо́вувався, всо́вувавсь | всо́вувалися, всо́вувались |
| жін. р. | всо́вувалася, всо́вувалась | |
| сер. р. | всо́вувалося, всо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| всо́вувавшись | ||