відігну́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | відігну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відігні́мо, відігні́м | |
2 особа | відігни́ | відігні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відігну́ | відігнемо́, відігне́м |
2 особа | відігне́ш | відігнете́ |
3 особа | відігне́ | відігну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відігну́в | відігну́ли |
жін.р. | відігну́ла | |
сер.р. | відігну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
віді́гнутий | ||
Безособова форма | ||
віді́гнуто | ||
Дієприслівник | ||
відігну́вши |