опіри́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | опіри́тися, опіри́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | опірі́мося, опірі́мось, опірі́мся | |
2 особа | опіри́ся, опіри́сь | опірі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | опірю́ся, опірю́сь | опіримо́ся, опіримо́сь, опіри́мся |
2 особа | опіри́шся | опірите́ся, опірите́сь |
3 особа | опіри́ться | опіря́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | опіри́вся, опіри́всь | опіри́лися, опіри́лись |
жін.р. | опіри́лася, опіри́лась | |
сер.р. | опіри́лося, опіри́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
опіри́вшись |