| ото́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ото́чений | ото́чена | ото́чене | ото́чені |
| родовий | ото́ченого | ото́ченої | ото́ченого | ото́чених |
| давальний | ото́ченому | ото́ченій | ото́ченому | ото́ченим |
| знахідний | ото́чений, ото́ченого | ото́чену | ото́чене | ото́чені, ото́чених |
| орудний | ото́ченим | ото́ченою | ото́ченим | ото́ченими |
| місцевий | на/в ото́ченому, ото́ченім | на/в ото́ченій | на/в ото́ченому, ото́ченім | на/в ото́чених |