| офа́рблювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | офа́рблювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офа́рблюймо | |
| 2 особа | офа́рблюй | офа́рблюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офа́рблюватиму | офа́рблюватимемо, офа́рблюватимем |
| 2 особа | офа́рблюватимеш | офа́рблюватимете |
| 3 особа | офа́рблюватиме | офа́рблюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офа́рблюю | офа́рблюємо, офа́рблюєм |
| 2 особа | офа́рблюєш | офа́рблюєте |
| 3 особа | офа́рблює | офа́рблюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| офа́рблюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | офа́рблював | офа́рблювали |
| жін. р. | офа́рблювала | |
| сер. р. | офа́рблювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| офа́рблювавши | ||