| порозко́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозко́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозко́чуймо | |
| 2 особа | порозко́чуй | порозко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозко́чую | порозко́чуємо, порозко́чуєм |
| 2 особа | порозко́чуєш | порозко́чуєте |
| 3 особа | порозко́чує | порозко́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозко́чував | порозко́чували |
| жін.р. | порозко́чувала | |
| сер.р. | порозко́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозко́чувавши | ||