| порозкошува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (від: розкошува”ти) | ||
| Інфінітив | порозкошува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозкошу́ймо | |
| 2 особа | порозкошу́й | порозкошу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозкошу́ю | порозкошу́ємо, порозкошу́єм |
| 2 особа | порозкошу́єш | порозкошу́єте |
| 3 особа | порозкошу́є | порозкошу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозкошува́в | порозкошува́ли |
| жін.р. | порозкошува́ла | |
| сер.р. | порозкошува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозкошува́вши | ||