прокуро́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | прокуро́р | прокуро́ри |
родовий | прокуро́ра | прокуро́рів |
давальний | прокуро́рові, прокуро́ру | прокуро́рам |
знахідний | прокуро́ра | прокуро́рів |
орудний | прокуро́ром | прокуро́рами |
місцевий | на/у прокуро́рові, прокуро́рі | на/у прокуро́рах |
кличний | прокуро́ре | прокуро́ри |