розпа́чливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розпа́чливий | розпа́члива | розпа́чливе | розпа́чливі |
родовий | розпа́чливого | розпа́чливої | розпа́чливого | розпа́чливих |
давальний | розпа́чливому | розпа́чливій | розпа́чливому | розпа́чливим |
знахідний | розпа́чливий, розпа́чливого | розпа́чливу | розпа́чливе | розпа́чливі, розпа́чливих |
орудний | розпа́чливим | розпа́чливою | розпа́чливим | розпа́чливими |
місцевий | на/у розпа́чливому, розпа́чливім | на/у розпа́чливій | на/у розпа́чливому, розпа́чливім | на/у розпа́чливих |