чу́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | чу́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | чу́ймо | |
2 особа | чуй | чу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чу́тиму | чу́тимемо, чу́тимем |
2 особа | чу́тимеш | чу́тимете |
3 особа | чу́тиме | чу́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чу́ю | чу́ємо, чу́єм |
2 особа | чу́єш | чу́єте |
3 особа | чу́є | чу́ють |
Активний дієприкметник | ||
чу́ючий | ||
Дієприслівник | ||
чу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | чув | чу́ли |
жін. р. | чу́ла | |
сер. р. | чу́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
чу́тий | ||
Безособова форма | ||
чу́то | ||
Дієприслівник | ||
чу́вши |