| відстовбу́рчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відстовбу́рчений | відстовбу́рчена | відстовбу́рчене | відстовбу́рчені |
| родовий | відстовбу́рченого | відстовбу́рченої | відстовбу́рченого | відстовбу́рчених |
| давальний | відстовбу́рченому | відстовбу́рченій | відстовбу́рченому | відстовбу́рченим |
| знахідний | відстовбу́рчений | відстовбу́рчену | відстовбу́рчене | відстовбу́рчені |
| орудний | відстовбу́рченим | відстовбу́рченою | відстовбу́рченим | відстовбу́рченими |
| місцевий | на/у відстовбу́рченому, відстовбу́рченім | на/у відстовбу́рченій | на/у відстовбу́рченому, відстовбу́рченім | на/у відстовбу́рчених |
| [рідко] | ||||