геліко́їдний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | геліко́їдний | геліко́їдна | геліко́їдне | геліко́їдні |
родовий | геліко́їдного | геліко́їдної | геліко́їдного | геліко́їдних |
давальний | геліко́їдному | геліко́їдній | геліко́їдному | геліко́їдним |
знахідний | геліко́їдний, геліко́їдного | геліко́їдну | геліко́їдне | геліко́їдні, геліко́їдних |
орудний | геліко́їдним | геліко́їдною | геліко́їдним | геліко́їдними |
місцевий | на/у геліко́їдному, геліко́їднім | на/у геліко́їдній | на/у геліко́їдному, геліко́їднім | на/у геліко́їдних |