| заколоти́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (затрястися; задрижати) | ||
| Інфінітив | заколоти́тися, заколоти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заколоті́мося, заколоті́мось, заколоті́мся | |
| 2 особа | заколоти́ся, заколоти́сь | заколоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заколочу́ся, заколочу́сь | заколо́тимося, заколо́тимось, заколо́тимся |
| 2 особа | заколо́тишся | заколо́титеся, заколо́титесь |
| 3 особа | заколо́титься | заколо́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заколоти́вся, заколоти́всь | заколоти́лися, заколоти́лись |
| жін.р. | заколоти́лася, заколоти́лась | |
| сер.р. | заколоти́лося, заколоти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заколоти́вшись | ||