йото́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | йото́ваний | йото́вана | йото́ване | йото́вані |
родовий | йото́ваного | йото́ваної | йото́ваного | йото́ваних |
давальний | йото́ваному | йото́ваній | йото́ваному | йото́ваним |
знахідний | йото́ваний | йото́вану | йото́ване | йото́вані |
орудний | йото́ваним | йото́ваною | йото́ваним | йото́ваними |
місцевий | на/у йото́ваному, йото́ванім | на/у йото́ваній | на/у йото́ваному, йото́ванім | на/у йото́ваних |