| ме́ння – іменник середнього роду | ||
| (імення) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́ння | ме́ння |
| родовий | ме́ння | мень |
| давальний | ме́нню | ме́нням |
| знахідний | ме́ння | ме́ння |
| орудний | ме́нням | ме́ннями |
| місцевий | на/у ме́нні, ме́нню | на/у ме́ннях |
| кличний | ме́ння* | ме́ння* |
| [діал.] |