| нормо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нормо́ваний | нормо́вана | нормо́ване | нормо́вані |
| родовий | нормо́ваного | нормо́ваної | нормо́ваного | нормо́ваних |
| давальний | нормо́ваному | нормо́ваній | нормо́ваному | нормо́ваним |
| знахідний | нормо́ваний | нормо́вану | нормо́ване | нормо́вані |
| орудний | нормо́ваним | нормо́ваною | нормо́ваним | нормо́ваними |
| місцевий | на/у нормо́ваному, нормо́ванім | на/у нормо́ваній | на/у нормо́ваному, нормо́ванім | на/у нормо́ваних |