| | |
| нормува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нормува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | норму́ймо |
| 2 особа | норму́й | норму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нормува́тиму | нормува́тимемо, нормува́тимем |
| 2 особа | нормува́тимеш | нормува́тимете |
| 3 особа | нормува́тиме | нормува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | норму́ю | норму́ємо, норму́єм |
| 2 особа | норму́єш | норму́єте |
| 3 особа | норму́є | норму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| норму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нормува́в | нормува́ли |
| жін. р. | нормува́ла |
| сер. р. | нормува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нормо́ваний |
| Безособова форма |
| нормо́вано |
| Дієприслівник |
| нормува́вши |