| розки́слий1 – дієприкметник | ||||
| (від: розкиснути) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розки́слий | розки́сла | розки́сле | розки́слі |
| родовий | розки́слого | розки́слої | розки́слого | розки́слих |
| давальний | розки́слому | розки́слій | розки́слому | розки́слим |
| знахідний | розки́слий, розки́слого | розки́слу | розки́сле | розки́слі, розки́слих |
| орудний | розки́слим | розки́слою | розки́слим | розки́слими |
| місцевий | на/у розки́слому, розки́слім | на/у розки́слій | на/у розки́слому, розки́слім | на/у розки́слих |