| удави́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (подавитися; повіситися) | ||
| Інфінітив | удави́тися, удави́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удаві́мося, удаві́мось, удаві́мся | |
| 2 особа | удави́ся, удави́сь | удаві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удавлю́ся, удавлю́сь | уда́вимося, уда́вимось, уда́вимся |
| 2 особа | уда́вишся | уда́витеся, уда́витесь |
| 3 особа | уда́виться | уда́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удави́вся, удави́всь | удави́лися, удави́лись |
| жін.р. | удави́лася, удави́лась | |
| сер.р. | удави́лося, удави́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удави́вшись | ||