| ури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ури́ймо | |
| 2 особа | ури́й | ури́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ури́ю | ури́ємо, ури́єм |
| 2 особа | ури́єш | ури́єте |
| 3 особа | ури́є | ури́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ури́в | ури́ли |
| жін.р. | ури́ла | |
| сер.р. | ури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ури́тий | ||
| Безособова форма | ||
| ури́то | ||
| Дієприслівник | ||
| ури́вши | ||