| чарува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | чарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чару́ймо | |
| 2 особа | чару́й | чару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чарува́тиму | чарува́тимемо, чарува́тимем |
| 2 особа | чарува́тимеш | чарува́тимете |
| 3 особа | чарува́тиме | чарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чару́ю | чару́ємо, чару́єм |
| 2 особа | чару́єш | чару́єте |
| 3 особа | чару́є | чару́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| чару́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| чару́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чарува́в | чарува́ли |
| жін. р. | чарува́ла | |
| сер. р. | чарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чарува́вши | ||