| гучномо́вець – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гучномо́вець | гучномо́вці |
| родовий | гучномо́вця | гучномо́вців |
| давальний | гучномо́вцю, гучномо́вцеві | гучномо́вцям |
| знахідний | гучномо́вець | гучномо́вці |
| орудний | гучномо́вцем | гучномо́вцями |
| місцевий | на/у гучномо́вці, гучномо́вцю | на/у гучномо́вцях |
| кличний | гучномо́вцю* | гучномо́вці* |