ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Іноді щось схоплюємо, іноді наближаємося до того, щоб змалювати хоча б частково склубоченість і всеосяжність того, що відбувається в нашому мозкові… А далі не йдемо, зупиняємося безпорадні, розводимо безсило руки, відступаємо, полишаючи поле бою для найвідважніших і найвинахідливіших.

Олесь Гончар – Берег Любові

Коли вони, залишивши матір на веранді, вискочили удвох на вулицю, Вікторів газик, чи, як він каже, «газон», бовванів неподалік — стирчав перекособочении під сусідським парканом.

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Вціліли тільки бляха від шинквасу та обручі від маленьких бочечок, що правили за стільці, і великих, що слугували столиками. Бо щось наші чекісти дуже швидко чесонули з місця злочину, як малолітні збоченці з-під вікон жіночої лазні. Але здогадуюсь, що коли начальство, перепрошую… ставить раком мене, то це збочення.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Тих, хто не відступав їм помешкання, чи робоче місце, обзивали фашистами, “сотрудниками” німців. дерев’яна бочка з покришкою і ручками, об’ємом, мабуть, більше як на 100 літрів і друга, менша бочечка, на якій стояло алюмінієве горнятко.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Працюючи на рівні з чоловіками, обслуговуючи верстати, куховарячи в задушливих, заклубочених гарячою парою кухоньках і виробничих їдальнях, висаджуючи на плиту і знімаючи казани, в яких булькотіли страви, жінки, які їхали в автобусі, не брали участі в перепалках — зрештою, як і більшість чоловіків.