Результати пошуку слова: В глибінь

Коли вона ритмічно згиналася, досягаючи долонями стіп, її сідниці розтулювалися й виявляли всю глибінь між ними.

Хлопці знали про це з досвіду й не замислювались над цим, так само, як не замислювались і над тим, що така ж доля чекає й на них, коли вони підростуть і теж спустяться в синю глибінь. – Сяйво зорі, яке відраховує наш час, за повного місяця пронизує вночі морську глибінь і інколи потрапляє в розтулені уста скойки.

Але літаючий вогонь, стрілянина, яку зчинив Вацлав, неочікуваний удар збоку викликали в їхніх лавах таку паніку й страх, що вони розгублено кинулись тікати; чорна глибінь джунглів знову поглинула їх. Так, з озера долинав дзвін; там миготіли якісь вогні, і їхні відблиски довгими світлими смугами сягали кудись у таємничу глибінь.

– запитала вона, опускаючи руку в прозору глибінь. не поринали в глибінь пісків, вони легко ковзали зверху, лишаючи слід всього кілька міліметрів завглибшки. Довгі вії сквапно заховали в глибінь очей раптову зніяковілість.

Хлопчик добігає до червоненької квіточки, яка палає на березі струмочка, і, впавши біля неї навколішки, жадібно вдивляється в таємничу глибінь, де серед чорних тичинок вовтузиться золотава від пилку бджола.

Не боїшся, що колись, як заснеш, скотишся в глибінь? — ‘кликнув молодий голос могуче, а долетівши в глибінь лісу, на хвилину станув. Коли нараз потягнуло його щось в глибінь, і Тетяна не побачила його більше. Але скоро, скоро треба… іти… скоро… щоб не було пізно… і як стояла, так звернулася і погнала в глибінь лісу… *

Перепливти на плоту мені кажеш страшну й небезпечну 175] Моря глибінь, що нелегко й швидкі кораблі рівнобокі Перепливають її, утішені Зевсовим вітром! 275] Зрештою вщент його буря розбила, і вплав я, пустившись, Моря глибінь перерізав, аж поки до вашого краю Вітер і хвилі, з собою мене несучи, не пригнали.

Чи вона зупиниться скраю, чи вага Тарзана переважить і він порине у безмовну глибінь, а камінь впаде на нього зверху?

Вперше вона звідала глибінь його кохання – усе, що він зробив за такий короткий час.

Вода в саду виявилася ще прозорішою й принаднішою, аніж завжди, тож ми з Джеком пірнули в глибінь і заходилися бавитись серед барвистих коралових чагарів, а Пітер борсався на поверхні й намагався хвисьнути нас ногою, коли ми попід ним пропливали. Дійшовши туди, ми посідали край урвища й почали вдивлятися в морську глибінь.