Результати пошуку слова: Вири
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО
Кiт скулить очi, жалiбно нявчить… далi ж, немов дiткнутий електричною iскрою, виривається й тiка пiд комоду, лишивши на руцi мучительки червоний слiд гострих пазурiв. … Там усi працюють, усi заробляють… Там нема традицiй, якi б багном закаляли все, що виривається з зачарованого кола егоїзму та кастових iнтересiв.
Олександр Довженко – Зачарована Десна
«І блiдий мiсяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав, неначе човен в синiм морi, то виринав, то потопав». … Слова виривались у них з уст, як одинокi пострiли, то раптом, коли гострота антагонiзму починала роздирати iхнi гарячi душi, вони розстрiлювали один одного в упор шаленим ураганом безперервного кулеметного вогню.