Іван Драч – Крила
І грались діти. … Всюди грались діти. … А що вже грав, то, знаєте, втинав Отак, що й не пособить сила Божа, — … Дід три війни з-за неї Був конюхом на батареї, Дід, було, так під'їхав, Аж трісли попруги і шлеї, Вона ж розбила макітру, І плюнула проти вітру, І, як гранату, шпурнула Його сватацьку півлітру.