Ольга Кобилянська – Царiвна
Очi мимохiть зайдуть слiзьми, коло серця заболить, стисне i годi буде дальше писати… Всi вони менi не радi. … – говорила тiтка з притиском дальше. … Лена скривляла не до наслiдування верхню губу, розсмiявшись коротко вголос, i плела з такою ревнiстю, з таким запалом дальше, мовби спасiння ii душi залежало вiд того.