Результати пошуку слова: До пуття

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

При підході до цього села побачив я велику групу селян біля будинків невеличкого фільварку, якого управитель з молоденькою донькою зустрів мене дуже радісно та просив бути при поділі фільварку, який він сам, управитель, мусів проголосити, бо, мовляв, майно розтягалося без пуття.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Posted on by / 0 Comment

Ті, що в прекрасному здатні добачити прекрасне,— люди культурні. … Є книжки добре написані чи погано написані. … Митець не прагне нічого доводити. … Це єдине пуття з нетрудящих класів. … Це єдине пуття з нетрудящих класів.

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

На жаль, не все дійшло до нас, багато рукописів і людей, які могли би дати свідчення, згинуло в огні революції та пекельному вогнищі репресій і голодоморів. … Марудять та марудять, що соромно їм отак, без пуття, щабель та коней позбувшись.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

ПРОВІНЦІЙНЕ МІСТО Зберіть докупи тисячу людей,— це непогано, Але у клітці їм не буде весело. … На нього добре нагримали. … На ці слова обличчя мера аж скривилося з досади. … Вони вчилися стільки, що ледве не падали з утоми, але пуття з цього було небагато.

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

Це мають пізніше зробити фахові дослідувачі. … Поняття доби звучить неначе трохи невідповідно до тих коротких протягів часу, які обхоплюють ці доби. … Зформовані українські части без пуття ганялись з місця на місце, нігде їм не було притулку.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Пам’ять вернулася до нього раніше, ніж зір, а ще раніше слух, але Канае нічого не чув, бо навколо, мабуть, панувала тиша. … Раптом до його вух долинув легкий шум вітру. … Я звів з пуття невинну дівчину, через мене в о н а залишила батьківський дім і коли нарешті збагнула, що я зроду неотесаний, то дуже переживала.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Та ніщо не помагало, бо сердега був уже старенький та до того ж прожив вік без пуття; день у день йому гіршало, і лікарі казали, що хвороба його смертельна. … І досі жаль живий бере, як подумаю, скільки-то часу без пуття прогаяла; хоч і не все я змарнувала (не гадай собі, що я така вже дурна була), та не все ж і зробила, що могла.