Результати пошуку слова: Еге ж

еге ж.

дідова була ім вже ж що привітніша, чемна та добра дитина, еге ж, і роботященька, нівроку, —

Еге ж, Разіне.

Ну що, непогано, еге ж?

Роман-есе, хронологiчний життепис, монографiчнi дослiдження, збiрники спогадiв, статтi в часописах i газетах… Про О. … На цi запитання вiдповiло саме життя. … – Еге. … – Еге. … еге. … – Еге. … – Еге. … – Еге. … – Еге. … – Еге.

Еге ж, — … — Еге, не видко було, а я навмисне його виглядала; так ні ж, не видко було.

–  Так і сказав… неначе вистрелив… а я питаю жартуючи: «Це так, як в казці казали гуси Івасеві-Телесикові, що сидів на дереві в дворі в Змії?» А він каже: «Еге!» Я й вуха опустив, -сказав Добриловський.

– Та там же озера повисихали! … За жабами?! – … За якими жабами? … – Та в Носiвцi самi жаби! … – Як же це так? … У вагонi (чи на машинi) зразу ж ви почуєте: – … – Еге!

– Еге ж.

Еге ж, якби це не було нісенітницею, я сказав би, що кулею… Проте ні, отвір не круглий – це овальна вузенька щілина, наче вирізана, яку вже згодом, у процесі скам’яніння кістки, заповнила крихка порода.