ШКЛЯР Василь – Залишенець
Він довго роздмухував кадило, черкаючи відсирілими сірни – ками, які сичали, ламалися і не хотіли горіти. … І якщо можна, то не розтягуйте. … Ти, чоловіче, просто не знаєш, куди подіти хвилювання, тому думаєш казна-що. … Казна-що – замість радіти, що отаман живий, Ворон знетямлено дивився на Сутягу.