СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі
Та старий Термер, наш директор, сидів поруч із ним на кафедрі, і по ньому було видно, що він усе почув. … Часто десь у ресторані або в нічному кафе я навіть забуваю взяти решту. … Це, кажу, дуже важливо, бо наша мама, мовляв, занедужала й не зварила Фібі їсти, а я мушу зустріти її й повести на обід до кафе.